Біологічні препарати як елемент нової аграрної концепції

Земля без пестицидів сьогодні вважається утопією, однак раніше вона була основою будь-якого землеробства. До появи хімічних засобів захисту рослин люди використовували природні методи боротьби зі шкідниками та хворобами. Така система включала переважно чергування культур, використання органічних добрив, натуральних відварів та настоїв з рослин, а також залучення природних антагоністів шкідників та збудників грибних хвороб. Ці традиційні підходи, сповнені мудрості й багатовікового досвіду наших предків, забезпечували здоров’я ґрунту і високу якість врожаю без шкоди для навколишнього середовища. Так чи розумно з нашого боку повністю відмовитись від свого минулого і йти в майбутнє шляхом інновацій у хімічній промисловості та інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур? Давайте розбиратися разом.

Назустріч екологічності

Осучаснені набутки наших пращурів сьогодні модифікувалися у органічне землеробство з використанням біотехнологій. Цей підхід дозволяє не лише зменшити хімічне навантаження на ґрунти та рослини, але й значно підвищити їх стійкість до хвороб та шкідників. Багатьом господарствам, які зацікавлені виключно у прибутках, такий симбіоз співіснування людини і природи може здатися нерентабельним і малоефективним, однак сучасне агровиробництво вимагає перш за все піклування про землю, а не лише її нещадне експлуатування.

Звісно, біологічні препарати не є панацеєю для захисту рослин від шкідників й хвороб, але використовуючи їх (хоча б частково), можна почати закладати фундамент для розвитку і процвітання аграрного сектору України, а також зберегти та відновити природні ресурси для майбутніх поколінь. 

Приємно, що розуміючи важливу роль біотехнологій у агровиробництві, все більше фермерів впроваджують їх у свої господарства, а ринок ЗЗР — у свій асортимент. Чудовим прикладом такої інтеграції є FERM агроплатформа, яка наряду з хімічними засобами захисту рослин та професійними мінеральними добривами реалізує велику кількість різноманітних біологічних препаратів для захисту рослин. 

Ще один зразок відповідального ставлення до природних ресурсів та здоров’я нації — компанія «Старий Порицьк», яка протягом багатьох років успішно займається виробництвом органічної продукції. Історія цього агробізнесу почалася у 2010 році, коли звичайне господарство трансформувалося в екопідприємство. Наразі ТОВ «Старий Порицьк» займається виробництвом молочної продукції та вирощуванням багатьох різновидів рослин без використання хімічних препаратів. Завдяки вдало продуманій системі біоземлеробства, компанія посідає друге місце серед українських виробників органічної продукції. Всього ж в Україні налічується близько 5 найбільших компаній, які успішно працюють у галузі виробництва натуральних та екологічно безпечних продуктів харчування. 

Рівняймось на німців

Німеччина є світовим лідером за темпами впровадження біотехнологій у сільське господарство. Німецькі аграрії активно відмовляються від використання тих видів пестицидів, котрі негативно впливають на навколишнє середовище та здоров’я людей. Одним із таких хімікатів є гліфосат, заборонений до використання наприкінці 2023 року. Це рішення є частиною ініційованої урядом Німеччини програми зі збереження корисної ентомофауни, що передбачає поступове зменшення застосування гліфосатвмісних препаратів, включаючи присадибні ділянки та околиці полів​.  

Крім того, Німеччина наклала вето на використання пестицидів, пов’язаних із масовою загибеллю медоносних бджіл. Під заборону потрапили препарати, до складу яких входять неонікотиноїди — речовини, що завдають значної шкоди бджолам та іншим видам корисних комах. За даними Федерального відомства Німеччини із захисту прав споживачів та безпеки харчових продуктів (BVL) було припинено реєстрацію восьми пестицидів, які використовувалися для обробки насіння ріпаку та кукурудзи​. 

Цей приклад доводить, що цивілізовані країни роблять важливі кроки для покращення екологічної ситуації, в деяких випадках навіть зі шкодою для фермерів, оскільки їм стає важче боротись з хворобами й шкідниками с/г культур. При цьому, та ж сама Німеччина всіляко підтримує своїх аграріїв, допомагаючи їм дотаціями і виробництвом біологічних засобів захисту рослин. І хоч здається, що для України подібні питання зараз не на часі (а коли, власне, вони були на часі?), нам теж дуже важливо вживати заходів для зниження використання пестицидів та впроваджувати стійкі практики органічного сільського господарства.

Що відомо про шкоду пестицидів

За офіційними даними платформи Springer Link — найбільшого веб-порталу, на якому зібрано майже 10 млн наукових матеріалів різного типу — близько 20% сільськогосподарських земель України забруднені дихлордифенілтрихлорметилметаном (ДДТ), а 4% — гексахлорциклогексаном. На земельних угіддях України використовується близько 170 видів пестицидів, з яких 49 належать до високотоксичних та стійких. 

Щодо загальної статистики, понад 60% с/г земель у світі в тій чи іншій мірі забруднені пестицидами. Розмір цих площ складає приблизно 24,5 млн км². Залишки хімікатів у ґрунті та негативні наслідки використання пестицидів не лише впливають на природні екосистеми, а й призводять до значних економічних витрат. Зокрема, застосування хімічних ЗЗР включає витрати на охорону здоров’я населення, очищення довкілля та компенсацію втрат ґрунтового біорізноманіття, що може негативно вплинути на продуктивність сільського господарства в довгостроковій перспективі.  В Україні, як і в багатьох інших країнах, використання заборонених або дуже небезпечних пестицидів залишається проблемою. Відсутність суворого державного регулювання сприяє використанню цих хімікатів, створюючи ризики як для здоров’я людей, так і для довкілля.