Держава має підтримати фермерів: чому без цільових субсидій на посівну ціни на продукти неминуче злетять

Цьогорічна посівна кампанія в Україні стала однією з найскладніших за весь час повномасштабної війни. Аграрії стикаються не лише з постійними атаками ворожих дронів на сільгосптехніку, а й з серйозними економічними викликами. Експерти та народні депутати б’ють на сполох: щоб уникнути різкого стрибка цін на харчі, держава повинна терміново надати фермерам цільові субсидії, зокрема на пальне.

Економічний удар: чому потрібні субсидії на пальне?

Голова Комітету економістів України Андрій Новак наголошує на критичній необхідності державної підтримки під час посівної. Головний чинник ризику — висока вартість пального.

Якщо аграрії змушені будуть проводити посівну за поточними, завищеними цінами на енергоресурси, ці витрати неминуче будуть закладені у собівартість майбутнього врожаю. Як наслідок, українців очікує відчутне подорожчання всієї агропродукції. Цю думку поділяє і член парламентського Комітету з питань аграрної та земельної політики та народний депутат від партії «Слуга народу» Дмитро Соломчук, зазначаючи, що зростання цін на пальне вплине не лише на саму посівну, а й суттєво здорожчить логістику. Саме тому запровадження цільових субсидій є зараз ключовим інструментом стримування продуктової інфляції.

Посівна під прицілом FPV-дронів

В ефірі телеканалу «Новини Live» Дмитро Соломчук розповів, що війна суттєво змінила структуру та умови роботи на прифронтових територіях. Росіяни цілеспрямовано здійснюють часті атаки FPV-дронами по сільськогосподарській техніці.

Попри складність посівної, нардеп прогнозує, що жнива будуть ще важчими. Минулого року через ворожі обстріли масово горіли поля та знищувалася техніка, і цьогоріч загроза залишається надвисокою.

Темпи посівної: чи є відставання?

За даними профільних міністерств, поточна посівна кампанія відстає від торішніх показників на понад 10,5%, хоча за останній тиждень темпи робіт зросли майже вдвічі.

• Що вже посіяли: Наразі активно засіяно площі під пшеницю, горох та ячмінь.
• Що затримується: Посів кукурудзи та гречки ще не розпочався через тимчасове похолодання.

Дмитро Соломчук запевняє, що аграрії наздоженуть графік і всі заплановані площі будуть засіяні. Щодо добрив, зокрема фосфорних, то кризи не очікується — фермери здебільшого закупили їх за кілька місяців до початку робіт.

Окремо нардеп прокоментував ситуацію з гречкою та постійними коливаннями цін на неї. За його словами, для багатьох фермерів це неприбуткова культура. Українці споживають менше 100 000 тонн гречки на рік, тому через низький і нестабільний попит аграрії неохоче беруться за її вирощування.

Як планують підтримувати аграріїв?

Щоб підтримка фермерів працювала не лише на папері, держава та волонтерські ініціативи впроваджують низку рішень:

• Законодавчі пільги: У парламенті зареєстровано законопроєкт про зниження мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) для аграріїв на прифронтових територіях. Очікується зниження коефіцієнта з 0,57 до 0,25 від нормативної грошової оцінки землі.
• Захист техніки: Розглядається життєво важливе питання щодо забезпечення тракторів та комбайнів системами радіоелектронної боротьби (РЕБ) для захисту від російських дронів.
• Допомога з технікою: На прифронтових територіях працює фонд «Жнива перемоги», який надає фермерам техніку для проведення посівної та збору врожаю.
• Додаткові програми: Діють програми підтримки для тваринництва та садівництва; триває пошук реального фінансування.

Попри ці кроки, ключовим запитом аграрного сектору до уряду залишається пряма фінансова підтримка — цільові субсидії на проведення весняно-польових робіт, без яких втримати ціни на продовольство буде вкрай важко.