Зерновий коридор! Чому транзит через Польщу не працює? Інтерв’ю нардепа

“Люди втратили техніку. Багато полів заміновано. Ще однією проблемою є те, що зібраний урожай немає де зберігати. Ми відвідали фермерів у вирваних з-під окупації регіонах. Люди висипають зерно прямо на асфальт. Складів там немає. Фермери намагаються накрити їх якоюсь плівкою. Якщо підуть дощі, вони просто все втратять, – каже депутат Верховної Ради України, член Комітету з питань агрополітики Дмитро Соломчук.

В інтерв’ю Onet нардеп розповів, як експортують зерно з України після призупинення зернової угоди, скільки зерна перетинає кордони з сусідами, як працюють фермери на замінованих полях і чому Путіну вигідна нинішня ситуація.

Дмитро Соломчук, член Комітету Верховної Ради України з питань сільського господарства

Яка зараз ситуація з експортом в українському агросекторі?

Вона дуже важка. Навіть у минулому сезоні ситуація була не такою складною. Через призупинення зернової угоди експорт через Чорне море практично заблокований. Буквально кілька днів тому з порту вийшло перше майже за місяць судно. Нашим військовим вдалося втримати його на відстані до 12 миль від берега. Супровід цього корабля був цілою спецоперацією [у суботу, 26 серпня, з Одеси по гуманітарному коридору через Чорне море вийшов другий корабель, балкер Примус – ред.]. Ще шість вже завантажених кораблів чекають в портах. Сподіваємося, що вони також зможуть безпечно пройти цим же коридором.

Читайте також: Нардеп спрогнозував подорожчання трьох важливих агрокультур

Складна ситуація і в портах на Дунаї. За останні два тижні росіяни серйозно пошкодили інфраструктуру. Зараз доводиться вантажити зерно на невеликі судна дуже примітивними методами. Це займає багато часу, дорого, небезпечно і базується на малих кількостях. На додаток, поки люди вручну вивантажують зерно з вантажівок, Росія запускає ракети та безпілотники. Умови такі, що подібного ще ніхто у світі не бачив.

Тільки кордон з Румунією більш-менш вільний для автомобільного та залізничного сполучення. Щодо Угорщини, Словаччини та Польщі ситуація складна. Великі черги на прикордонних переходах, довгі перевірки. Це дуже повільно.

І скільки в результаті експортовано?

Якщо брати до уваги все, що було завантажено з усіх культур, то минулого місяця ми експортували близько 3 мільйонів тонн. Дані за цей місяць будуть відомі через тиждень, але, ймовірно, ця цифра буде трохи меншою.

Читайте також: Як зміняться ціни на продукти: нардеп розповів, чого чекати українцям

Для порівняння, до війни ми експортували 6,5-7 мільйонів тонн. Після початку повномасштабного вторгнення, в найкращі місяці, коли діяла зернова угода і був можливий транзит через Польщу, ми експортували до 5,5 млн тонн. Адже на кордоні з Польщею було побудовано багато сухих портів, через які перевозили великі обсяги зерна.

Тимчасова заборона на імпорт сільськогосподарської продукції діє до 15 вересня. Які ваші прогнози з цього приводу? Заборону продовжать?

У нас дуже складна експортна ситуація. Навіть транспорт не працює. За добу кордон з Польщею перетинають лише 30 фур. Це дуже, дуже мало. Тим часом Путін почав маніпулювати своїм зерном. Він заявив, що готовий доставити їх, наприклад, в країни Африки. На початку повномасштабної війни понад 40 країн відмовилися купувати російську продукцію. Тепер у Путіна є шанс повернути ці ринки. Тим більше, що в Росії цього року великий урожай – понад 200 мільйонів тонн. А бідні країни будуть змушені купувати зерно в Росії. 

Читайте також: Харківський фермер розробив трактор для дистанційного розмінування полів (ВІДЕО)

Все просто: вони хочуть їсти. Нам і нашим сусідам потрібно працювати разом. І тепер Путін користується ситуацією. Наслідки можуть бути серйозними для кожного. Адже Росія буде окуповувати ринки насамперед для того, щоб впливати на ці країни та їхні майбутні рішення. Москва не вперше маніпулює своїм хлібом. Це їхній метод.

Тож сподіваюся, що восени хоча б транзит запрацює. До речі, всі наші сусіди теж непогано заробляють на логістиці: вантажівки приїжджають, траси оплачуються, паливо зливається і так далі. Якщо Польща не хоче українських товарів на внутрішньому ринку, вона має на це право. Але я сподіваюся, що транзит буде працювати.

Ми ведемо переговори про це вже місяць. Логістика з України надзвичайно дорога та складна. Шукаємо шляхи імпорту зерна через порти Німеччини, Литви, Латвії та Хорватії. Але це робить логістику ще дорожчою. Ми просимо в ЄС компенсацію не менше 30 євро за тонну зерна. На жаль, ситуація така: через дуже дорогу логістику фермер із західних регіонів країни отримує 120-125 євро за тонну своєї продукції, наприклад, пшениці. Фермер із північних чи південних регіонів заробляє близько 80-90 євро за тонну. А це у два рази менше собівартості продукції. Він навіть не може повернути гроші, витрачені на вирощування цієї культури.

Я читав, що теоретично зернова угода може бути без Росії. Чи можете ви пояснити мені цей механізм? Я розумію, що тоді кораблі пливуть дуже близько до берега і навігація складна, але це можна зробити.

Це коридор, звідки вийшов перший корабель. Це 12-мильна вузька зона уздовж узбережжя. Збройні сили України забезпечують безпеку корабля. Так може працювати коридор. Але тоді потрібні додаткові системи протиповітряної оборони, які мають складатися як з наземних установок, так і з авіації. На охорону цих кораблів український парламент і уряд виділили 20 мільярдів гривень (547 мільйонів доларів). Звичайно, не всі судновласники готові працювати в таких ризикованих умовах. Наразі очікується, що цим коридором пройдуть близько 6-7 кораблів, якщо українські Збройні сили дадуть на це згоду.

На початку інтерв’ю ви згадали про зруйновану інфраструктуру. Наскільки сильно постраждали порти Одеси та Миколаєва під час останнього масованого обстрілу?

Пошкодження дуже серйозні. У портах були елеватори та обладнання для завантаження врожаю на кораблі. Щоб відбудувати порти в Миколаєві та Одесі, знадобиться не менше ніж рік. І це при тому, що робота триватиме сім днів на тиждень, ми не будемо обстрілюватись і матимемо всі ресурси.

Крім того, за останні тижні ми втратили щонайменше 50-60 тисяч тонн зерна через обстріли портів. Цього вистачило б, щоб годувати одну африканську країну понад два місяці.

Як проходять жнива?

На звільнених територіях цей процес дуже складний. Люди втратили техніку. Його знищили або викрали та вивезли окупанти. Зараз іноземні кошти допомагають нам купувати техніку, насіння, добрива.

З урожаєм величезна проблема. Цей процес дуже небезпечний. Щодня фермери зі своєю технікою стикаються з вибухами мін. І площа вирощування дуже велика. Звичайно, ми не встигаємо його розмінувати. Фермери намагаються придумати різні методи очищення своїх полів. Встановлюють таблички на трактори. Але це розмінування поверхневе. Якщо міна знаходиться на глибині 50-60 см, це може становити загрозу. Люди досі працюють у таких умовах.

Читайте також: Африканські журналісти відвідали постраждалі від війни регіони України

Проблема ще й у тому, що людям ніде зберігати зібраний урожай. Ми відвідали фермерів неокупованих регіонів. У Сумській та Харківській областях люди висипають зерно прямо на асфальт. Складів там немає. Люди намагаються накрити їх якоюсь фольгою. Адже якщо піде дощ, вони просто все втратять.

Є у нас і залишки минулорічного врожаю, які ми не змогли забрати. На початку жнив це було 5-7 мільйонів тонн. Наразі українські аграрії зібрали 29 мільйонів тонн. А жнива ще тривають. Експорт ще триває. І все це треба десь зберігати.

Чи можна порівняти результати жнив із довоєнним періодом?

У довоєнний період ми зібрали 107-108 мільйонів тонн усіх сільськогосподарських культур. Цього року ми зберемо максимум 70 мільйонів тонн. Але це якщо все піде за планом.

Яка зараз ситуація в аграрному секторі у зв’язку з вибухом гідроелектростанції в Новій Каховці?

Наслідки цієї події дуже серйозні. Це регіон, де вирощували велику кількість овочів. Без води це робити неможливо. Вся система землеробства була зруйнована. Вирощувати овочі почали фермери і в інших регіонах, але не скрізь. Для багатьох фермерів це новий досвід.

Читайте також: Говард Баффет передав українським фермерам ще 10 комбайнів і 5 тракторів John Deere

Поля на гідроелектростанції в Новій Каховці зараз не можна використовувати. Там усе замулено, а вода рознесла міни. Крім того, постраждали регіони, які раніше брали воду для зрошення з Каховки. Зараз там є спроби побудувати водопроводи, але першочергове завдання – передусім забезпечити водою людей. Для сільського господарства потрібна дуже велика кількість води. Ми не зможемо про це говорити, поки ворог не піде з нашої землі і ми не відбудуємо електростанцію.

Яка реакція світових ринків на події в Україні та труднощі з експортом?

Зросла ціна на пшеницю. Було два стрибки. Загалом його ціна зросла на 10-12 відсотків. Як і інші крупи. Якщо локдаун триватиме, восени ми можемо спостерігати ще одне підвищення цін.