Експерти назвали наслідки, які матиме воєнний стан для фермерів

Воєнний стан, який було введено у 10 областях України терміном на 30 днів, матиме наслідки для усіх галузей економіки, зокрема і аграрно-промислового комплексу, пише Агро-Центр”.

Максим Мартинюк — виконувач обов’язків міністра аграрної політики та продовольства України, опублікував на Фейсбук сторінці перелік ризиків у АПК та їх ступінь впливу, які виникають в зв’язку з введенням ВС.

Лайфхак для українських дорожників: чеські бітуми ефективні навіть при морозах (деталі)

1. Основний блок – для рибної галузі. Азовське море генерує більшу частину вилову і це вимагає збереження стабільного і зрозумілого режиму риболовства в його водах. Станом на вчорашній день рибалкам було рекомендовано в якості застережного заходу повернутися в порт, жодних юридичних чи фактичних обмежень до них не застосовувалось. Ступінь ризику: не визначений.

2. Повторення агресивних дій в Керченській протоці. В зв’язку із напруженою ситуацією в Приазов’ї та непередбачуваними діями РФ, обсяги перевалки через порти Бердянськ та Маріуполь можуть бути вимушено скорочені, а потоки перенаправлені в порти Одеси. Ступінь впливу: середній. В минулому році через порти Азова було експортовано біля 5% від загального експорту зерна. Це багато, але період надвисокої місячної інтенсивності експорту в цьому сезоні ми уже проходимо, тож навіть враховуючи певні нюанси роботи Укрзалізниці, великих проблем від можливої концентрації експортних потоків ми не очікуємо. Місяць тому було б набагато складніше.

Вже не мільярд: уряд пропонує зменшити розміри фінансової підтримки фермерів

3. Загально-транспортні. Режим ВС охоплює всі портові області і може позначитися на роботі експортної інфраструктури (це лише припущення, оскільки зараз робота йде безперебійно). Крім того, з’являється фактор непереборного впливу – “військова потреба”, якій буде підкорюватись транспорт, зокрема пріоритет у постачанні вагонів, подачі тяги тощо буде у військових вантажів. Ступінь впливу: залежатиме від злагодженої роботи транспортної інфраструктури.

4. Юридичні, пов’язані із виконанням зовнішніх контрактів та визначенням форс-мажору. Юристи сходяться на думці, що застосування форс-мажору в разі ВС є імперативним, але практика залежить від того, як був цей пункт виписаний в конкретному контракті. Ступінь впливу: середній. Ніхто із свідомих гравців ним не зловживатиме, оскільки на кону репутація і компанії, і країни в цілому як надійного постачальника. Станом на вчорашній вечір відвантаження відбувалися в штатному режимі. Крім того, навіть статус “Force Majeure” не скасовує контракт, а лише зміщує строки виконання зобов’язань по ньому.

Боротьба з нелегалами: за українськими фермерами стежитимуть супутники

5. Глобальні цінові. Власне, не ризик в прямому розумінні, але можливість коливань цін як реакція на ескалацію конфлікту – аспект, який треба врахувати. Ступінь впливу: мінімальний. На вчорашній біржовій сесії коливання ціни на пшеницю були в межах 1%, сьогоднішня сесія буде більш показова, але навряд чи суттєво інша.

6. Зростання ціни фрахту. Можливе, але в незначному обсязі і точно не в короткостроковій перспективі, оскільки судна фрахтуються із великим часовим лагом. Сподіваймося, що через місяць фактор “ВС” уже не буде актуальним.

В Україні відкрили найповнішу базу даних про земельні ресурси

7. Зростання страхових премій. Аргументи ті самі, що й пунктом вище. Страхові компанії найімовірніше закладуть додаткові ризики при страхуванні операцій в портах Азовського моря.

Експерт також зазначив, що загрози продовольчої кризи немає.

“Пропозиція основних продуктів харчування значно перевищує прогнозований попит, а більшість областей, в яких введено ВС, є профіцитними.”

— написав на Фейсбук Максим Мартинюк.

Підписуйтеся та слідкуйте за випусками програми “Ля Село”:

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: