Дмитро Соломчук: “Корови на московську ковбасу, а пальмовий комбіжир на український стіл”

Останніми роками сучасний світ захопив екотренд, тому що прогресивним країнам потрібна розумна та здорова нація. Україні ж пороблено і тут лише “тренди навпаки”: тихо, цілеспрямовано здоров’я українців знищують пальмовою олією, а виробникам натуральної продукції не дають розвиватися.

Худобу українського фермера хочуть пустити під ніж, розповідаючи, що його продукт неякісний та другосортний. В цей час збільшується імпорт дешевого “пальмового комбіжиру”, отруюючи ним нас. Чому “комбіжиру”? Тому що олією це назвати неможливо. Справжня пальмова олія першого віджиму корисна, але в той же час дуже дорога! Її використовують в дорогому дитячому харчуванні, адже вона має великий вміст вітаміну D та E, великий відсоток антиоксидантів, але в нас такого продукту немає і не буде.

80% українських продуктів містять пальмову олію

Інший бік: знищені ліси задля виробництва пальмової олії

В той час, коли європейські країни невдовзі, напевно, кожній корові видадуть паспорт та індификаційний код, тому що розуміють – без молока нема життя, наші підприємливі виробники з Малайзії та Індонезії нарощують експорт комбіжиру по 500 доларів за тонну.

Його доставляють промисловими танкерами, які перед цим вантажили нафту чи хімію, але яка різниця? Комбіжир все одно майже промисловий. Мало того, після доставки в порт “пальмовий комбіжир” вантажать в металеві цистерни, тому що всі радянські з нержавійки ще в 90-их пішли на металолом до Італії на кастрюлі.

Після такої “харчовоі” логістики даного продукту, який ще німці використовували в своїх вогнеметах під час 2-гої Світової, палячи українські села, випікають вам смачні тістечка, цукерки, тверді сири по 120 гривень за один кілограм, а найбільш підприємлеві роблять свіженьке молочко, сметанку чи маселко.

Промислове виробництво “харчової” пальмової олії

Чому так популярний цей комбіжир? Тому що, по-перше, його швидко можна придбати в необмеженій кількості та не треба “заморочуватися”, розвиваючи фермерський рух. По-друге, він в 5 разів дешевший (навіть з логістикою в 15-20 тисяч кілометрів) за органічні молочні жири. По-третє, набагато легший в обробітку та в 20 разів збільшує термін придатності до споживання. По-четверте, готовий продукт з комбіжиру дуже подобається споживачу, тому що навіть знаходячись під сонцем тістечко не втрачає свій вигляд і має завжди ідеальну форму.

Працівник зрізує сировину для пальмової олії

Головна небезпека в тому, що нам в країну постачають цей продукт найнижчої якості, немає ніякого контролю за логістикою та відсотковим вмістом в готовому продукті. Якщо в Німечинні чи Італії це під строгим контролем та вміст не перевищує декількох відсотків, то у нас він є головною складовою. Наприклад, в Скандинавських країнах чи Франції пальмова олія взагалі заборонена, а комбіжиром, що везуть до нас – максимум можуть намастити колії для потягу.

Більша частина населення не усвідомлює яка це біда. Це навіть не просто біда, а тиха війна проти своїх земляків.

Користуючись бідністю населення, нам пропонують гарний та дешевий продукт, а через екрани проплаченого ТВ розповідають, що сільське молоко з бактеріями та шкідливе. Якщо там і є якась природна бактерія, то вона і вийде природнім методом, а комбіжир може “вийти” тільки онкозахворюванням чи інсультом. От і вся різниця!

Не вірте проплаченим ЗМІ, уважно читайте вміст на упаковці, можливо спробуйте скуштувати щось не таке гарне та смачне, а натуральне. В Україні не можна хворіти, в нас дуже дорога медицина, тому пийте краще молоко прямо з-під корови. Якщо вона дає молоко – вона здорова і ви будете здоровими.

Дмитро Соломчук – директор ППФ “Агро-Центр”, голова ГО “Час-Дій”

 

 

 

 

 

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви бажаєте розмістити матеріал в рубрику “Блоги”, пишіть на електронну скриньку [email protected]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: