Підвищуємо якість і продуктивність пшениці озимої за використання синергії взаємодії елементів живлення

Висока ефективність сучасних інтенсивних технологій виробництва озимої пшениці неможлива не тільки без макроелементів (NPK), а також і без мікроелементів. Результати досліджень за сумісного проєкту вчених Assunção Ana G. L. та ін. (2022) з Португалії, Данії, Франції, Германії та Польщі показали, що мікродобрива, такі як (Fe, Cu, Zn, B, Mn і Mo), необхідні для критичного розвитку рослин. Навіть невеликі кількості мікроелементів за позакореневого підживлення (окремо або в поєднанні з макроелементами) можуть підвищити врожайність і її компоненти, ріст і якість пшениці. Cakmak, I. and Kutman, U.B. (2018), які працюють на факультеті інженерії та природничих наук в одному з університетів Туреччини, вказують на ефективність агрономічної біофортифікації (біозбагачення) зернових культур цинком.

Використання лише NPK протягом десятиліть спричиняло дефіцит мікроелементів і погіршення стану ґрунту. Збалансоване внесення мікродобрив з макроелементами підвищує врожайність зернових та ефективність використання NPK. Сорти пшениці проявляли свій повний потенціал, коли мікроелементні добрива (Zn, Fe, B)  застосовували разом із NPK, що суттєво покращило врожайність пшениці порівняно з контролем (Nataraja, T.H. та ін., 2006).  Аналогічно застосування мікродобрив (B, Cu) позитивно вплинуло на показники пшениці та значно підвищило врожайність зернових (Nadim M.A. та ін., 2011).

Ефективність мікродобрив залежить від способу доставки рослинам. Внесення їх у грунт лише кореневим підживленням є часто малоефективним, оскільки більша частина поживних речовин зв’язується грунтопоглинаючим комплексом в нерухомі форми і стає недоступною для рослин. Вчені з Америки Miner G.L. та ін.(2022) встановили, що втрати мікроелементних добрив при цьому можуть досягати 20-80%. Тому потреба рослин у мікродобривах задовольняється економним передпосівним внесенням з насінням в поєднанні з позакореневим підживленням. Підживлення насіння мікродобривами дає їм імпульс для життєздатності рослин на ранніх етапах розвитку. При позакореневому підживленні невеликі норми розчинених у воді препаратів добре засвоюються листям, у результаті чого ефективність мікродобрив досягає 90%.

Принцип адаптивності застосування мікродобрив безпосередньо пов’язаний з необхідністю оцінки потреби вирощуваних культур як у макро-, так і в мікроелементах. Макроелементи традиційно вносять у ґрунт на основі ґрунтової діагностики. Норми внесення мікродобрив під насіння встановлюють згідно з рекомендаціями їх виробників. Подальше коригування та оптимізацію живлення рослин проводять за даними позакореневої діагностики, усуваючи дефіцит елементів живлення в період вегетації позакореневими підживленнями, необхідними для формування якісного врожаю зерна. Так, закордонні вчені Gureev та ін. (2021) встановили, що найвищу урожайність озимої пшениці (3,98 т/га) відмічено у варіанті обробки насіння мікродобривами + протруйником Ламадор та із застосуванням позакореневого підживлення за функціональної позакореневої діагностики.

За досвіду аграріїв використання лінійки мікродобрив ТМ «Добродій» на зернових восени за обробки насіння, внесення у фазу 3-х листків кущення забезпечує дружні сходи та розвиток потужної кореневої системи, успішну перезимівлю, накопичення цукрів, а навесні на основних фазах розвитку – сприяє накопиченню білків, стійкості до посухи, підвищенню врожайності та якості зерна (Дивіться коли і як вносити добрива Добродій для зернових культур за посиланням https://dobrodiy.in.ua/yak-zastosovuvaty/zernovi-kulturi/)