У спальному районі столиці, серед висоток, процвітає ферма

Між висотками житлового масиву Позняки в Києві продовжує жити хутір. Спільне господарство на площі в 63 сотки з вівцями, козами, свинями, кроликами та свійською птицею там утримує родина з дев’яти осіб, пише “Агро-Центр”, з посиланням на birdinflight.com.

На грядках з саджанцями полуниці чаклує жінка років шістдесяти — Наталія Дмитрівна. Для селянки вона виглядає нетривіально: кепі в дрібну клітку, бувала шуба нарозхрист, светр великої в’язки з великим зморщеним коміром, бордові штани і шоколадні уггі. Їй би не в городі копатися, а сидіти з чашкою кави.

Жителям навколишніх висоток складно ужитися з фермерами. Одні приходять з дітьми, як в безкоштовний зоопарк, погодувати кроликів і свиней. Інші строчать скарги на антисанітарію. Багато зачекалися, поки на місці ферми виросте чергова висотка. Краще, мовляв, дивитися у вікна навпроти, ніж терпіти запах від живності внизу.

В “ковчег” Наталії Дмитрівни сьогодні з легкістю вміщаються вівця Буля, двадцять поросят, з десяток великих свиней, більше тридцяти курей, п’ять птахів, курчата, індики, кролі і дві кози.

“Раніше двадцять кіз було. Ними заправляв козел-заводила, виганяв усіх з ями і вів до висоток,”

— згадує Юрченко.

Найскладніше зі свинями. Домовилися з дитсадком і школою-інтернатом: через день забирають звідти бочки з відходами їдалень. Ніяких біодобавок, тільки помиї.

Прогодуватися допомагають і кури-несучки, і кози. У надрах ферми кипить справжня “Санта-Барбара”. Разом з Наталією Юрченко живуть дочка Таня (ветеринар), син Вова з дружиною і донькою Євою, Котик (Слава, чоловік Наталії Юрченко), а також Мішель (Михайло Іванович), її колишній чоловік.