На Вінниччині відновили 200-річну пасіку, яку зруйнували окупанти

Михайло Гребеннік – пасічник. Нині ще й переселенець із Луганщини на Вінниччину. У лютому 2022 Михайло встиг забрати лише свою сім’ю і переїхати на Поділля. До повномасштабного вторгнення цей чоловік був найбільшим пасічником у Луганській області. Тримав майже 1000 бджолосімей.

Про це повідомляє agronews.ua.

“Це справа мого роду, – розповідає Михайло Гребеннік. – Бджолами почав займатися мій пращур Тихон Гребеннік ще у 1880 році.  Дідусь із бабусею надихнулися ідеями першої в Європі школи бджільництва Петра Прокоповича  і вирішили зайнятися бджолами.  Дід зловив рій бджіл і з того часу почалась історія нашої родової справи, якій я дав назву “Swoya Pasika”.

Тихон Гребеннік був знатним чоловіком у своєму селі. Займався не лише бджільництвом, а й побудував  млин, провів у село електрику та радіо. Однак у  1930-х роках  Радянська влада млин та пасіку націоналізувала, а родину (з чотирма дітьми) висилала у заслання в Середню Азію. На щастя, воно не тривало довго, і Тихон із сім’єю повернувся в Україну.

“Звісно, тих вуликів уже не було. Діду довелося купувати нові бджолосім’ї,  – продовжує розмову Михайло Гребеннік,  – Але позитив тут у чому? Родинну справу ж не закрито, а продовжено! Вже й діти підросли, а в сім’ї було троє хлопчиків і дівчинка.  Вони допомагали батькові. Гуртом легше ж працюється, – каже Михайло. –  Потім так від тата до сина, через три покоління справа дісталася уже моєї сім’ї”.

Михайло Гребеннік за професією технолог із виробництва та перероблення продукції тваринництва. Однак за фахом майже не працював, пішов розвивати родинну справу.

Читайте також: Чим корисна кавова гуща для рослин: дачникам на замітку

“Це для мене рідне. Я ж на пасіці виріс, – зазначає Михайло. – Люблю гудіння бджіл, доглядати за ними, спостерігати. У людей тече кров у жилах, а в жилах Гребенніків вона з домішками меду, – жартує пасічник. – Тому, коли довелося тікати з рідної Луганщини, то серце рвалось на шматки, коли думав, що залишив бджіл”.

Окупанти знищили квартиру Михайла Гребенніка у Сєверодонецьку, як і пасіку у Біловодському районі.

Однак приїхавши на Вінниччину пасічник знову відродив власну справу. Друзі подарували  бджолосім’ї. Нині уже їх має 100. Тієї ж породи, що й на Луганщині – української степової. Нещодавно чоловік взяв участь у конкурсі міні – грантів, став переможцем і виграв 100 000 грн. За ці кошти купив пристрій для кремування меду. Розроби технологію і розпочав розфасовку крем-меду. Товар продає через інтернет.

“Це ж не лише справа мого життя, це всієї моєї родини, – підсумовує чоловік. –  Я не можу просто взяти й закрити. До того ж мені багато допомагають друзі, знайомі, партнери. А ще – найбільше, що мене мотивує – окупанти не можуть таким чином знищити нас. Ми маємо кожний раз підійматися, коли падаємо. У мене є приклад мого прадіда. Він після висилок відновив справу, то мені буде гріх не відродити її тут, в Україні. Нехай увесь світ бачить на скільки українці витривалі та завзяті. Ми маємо демонструвати це кожним своїм вчинком.”

На весні Михайло планує докупити  бджолосім’ї та розширити свій бізнес.