Сім’я на Рівненщині заробляє квітами (ФОТО)

Народна мудрість учить: де народився – там і знадобився. Ігор та Світлана  Кравці, вихідці із села Мощаниця, що на Острожчині Рівненської області, після одруження  оселились та працювали в місті атомників – Нетішині. Згодом уся родина почала займатися квітникарством.

Світлана вчителювала в середній школі, Ігор влаштувався на роботу в управління будівництва Хмельницької атомної  електростанції. Тут у них народилося дві донечки – Таня та Інна. В сім’ї панувала злагода, взаєморозуміння, був певний достаток і ніяких глобальних перемін сім’я  Кравців не планувала.

Та не так сталося, як гадалося, бо доля кожній людині підносить свої  сюрпризи. В 1996 році через суспільно-економічні переміни багато працівників  управління будівництва ХАЕС втратили роботу – серед них був Ігор Кравець. Пошуки заробітків завели Ігоря в Польщу. Тут йому до душі припали  заквітчані сільські дворики і невеличкі оранжереї, де вирощували квіти на продажу. Наступна поїздка до Польщі була цілеспрямована. Він поїхав з дружиною Світланою вивчити досвід поляків, щоб заснувати квітковий бізнес у своїй країні. Систематизувавши отримані знання, та оцінивши свої можливості,  на сімейній раді в 2000 році прийняли однозначне рішення – повернутися у своє село Мощаниця, де є батьківська хата з присадибною ділянкою і невеличка теплиця, побудована  мамою Ігоря для вирощення  квітів. Ця теплиця стала відправним пунктом у велике море квітів, яке тепер буяє на обійсті Кравців.

Їх родина одна із перших в Україні почала використовувати землю для розвитку  квітникарства.  Сімейний бізнес переріс у справжнє захоплення, бо вони вирощують квіти, щоб прикрашати Землю, дарувати людям радість у свято і полегшити гіркоту втрат у хвилини суму. Сьогодні на присадибній ділянці Кравців  королева не картопля, а троянда. Теплиці-оранжереї займають  двадцять соток  землі, а на площі у півгектара  квітнуть  троянди у відкритому ґрунті. Око милують заморські орхідеї, гербери, цикламени і наші – ромашки, айстри жоржини. Заходжу на подвір’я Кравців, ніби в райський сад. Навіть, якщо болить голова чи штрикає в коліні – тут проходять всі хвороби, бо душу переповнює позитивними емоціями неземна краса квітів, як мистецький  витвір рук і серця Світлани та Ігоря, як кінцевий продукт їхнього бізнесу (чи пак хобі).

Виробничий процес вирощення квітів настільки складний і делікатний, що важко підібрати робітників, тому в теплицях та на відкритих ділянках землі працює сім’я, родина. У вільний час допомагають батькам їх дочки Таня та Інна, зяті Андрій і Валерій.  Андрій з Ігорем Анатолійовичем  взяли на себе найважчу роботу: модернізують теплиці, удосконалюють систему опалення та поливу, вносять хімічні засоби  захисту та підживлення. Висівати насіння, висаджувати розсаду, формувати фантастично красиві композиції для озеленення міст та приватних дворів і складати святкові букети – це справа Світлани Іванівни  з дочками. А ще надійним помічником у сімейному бізнесі Кравців є сестра Світлани – Алла зі своєю родиною. Алла та її чоловік Володимир мають агрономічну освіту і допомагають  шукати науково обґрунтовані технології вирощення квітів. В нашій країні науковці практично не займаються галуззю квітникарства, тому доводиться удосконалювати квітковий бізнес методом спроб і спотикання, або вивчати досвід країн Європи, в яких розвинуте квітникарство.

Запитую в Ігоря Анатолійовича, які перешкоди є у веденні бізнесу і чи боїться він конкуренції. Його відповідь мене дещо здивувала, бо не задумуючись сказав, що коли бачить кінцеву мету й результат своєї роботи, то перешкод не існує.  Проте, його турбує, що в Україні немає Закону про сімейний бізнес, адже в Польщі завдяки досконало розробленому такому закону утворилось сотні малих сімейних підприємств, які розвивають економіку країни й наповнюють бюджет.

Хотілося б, щоб законотворці  нашої держави почули цю пропозицію.  А щодо конкуренції – краси на землі багато не буває. Якщо хтось із друзів чи односельчан захоче заснувати квітковий бізнес, сім’я Кравців охоче прийде на допомогу.  Ще дуже багато у нашій країні занедбаних  місць, які потрібно розчистити і засадити квітами.    По життєвій філософії Кравців – професійний успіх – це постійна праця над собою і віра в необхідність та потребу людям і суспільству в цілому  плодів твоєї праці. Не треба шукати щастя в чужих країнах! На наших українських землях ще можна реалізувати сотні проектів, які дадуть достаток і моральне задоволення їх засновникам.

Поспілкувавшись з Ігорем та Світланою – повірила, що добрі переміни  у нашій країні уже стоять на порозі.  Родина  Кравців – щасливі люди, бо вони не прагнуть мати все, а задоволені  тим, що мають. Успіх цієї родини в тому, що вони люблять  Землю, Людей і Квіти…

Галина Шостюк