Тваринництво в Україні занепадає останні 5 років (думка експертів)

Протягом останніх 5 років в Україні спостерігається спадаючий тренд у тваринництві: поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ) зменшилося на 19%, а свиней – на 21%, пише “Агро-Центр”, з посиланням на BRDO.

Темпи скорочення в с/г підприємствах суттєво менші, ніж в господарствах населення. Серед причин – поширення захворюваності тварин, недієвість контролю на ринку, капіталомісткість виробництва та активні міграційні процеси в сільській місцевості. В той же час, споживання м’яса на душу населення в Україні відчутно відстає від розвинутих країн. Так, якщо українець в середньому споживає 7,3 кг яловичини і 19 кг свинини на рік, то німець – 14 і 56 кг відповідно.

“Люди шоковані”: 16-річна дівчина розводить пітонів та ходить з ними містом (фото)

Ринок є дуже перспективним, але чинне законодавство не забезпечує дієвих механізмів вирішення його проблем. Чверть норм є неактуальними, а третина інструментів регулювання провокує високі корупційні ризики. В умовах поширення захворювань тварин, це призводить до суттєвого зниження поголів’я, фінансових збитків бізнесу і геть не захищає споживача від неякісної продукції,

— розповів Андрій Заблоцький, керівник сектору “Сільське господарство” BRDO.

Основна частка поголів’я ВРХ в Україні традиційно зосереджена в господарствах населення – 67%, проти 33% в с/г підприємствах. При цьому поголів’я м’ясних порід складає лише 1,3% від загальної чисельності, а виробництво яловичини є похідним від молочного скотарства. В свинарстві 54% поголів’я – за підприємствами, а 46% утримує населення.

Однією з основних проблем ринку є складна і непрозора процедура ідентифікації та реєстрації тварин, зокрема відсутність прозорої калькуляції вартості послуг, що призводить до небажання господарств її проходити. Як наслідок – велика кількість неідентифікованих/незареєстрованих тварин на ринку, відсутність простежуваності та недієвий контроль за безпечністю та якістю м’ясної продукції.

Можливості: українським фермерам нададуть гранти на телят

Звідси витікає не менш суттєва проблема – неконтрольоване поширення африканської чуми свиней (АЧС). Так, за 2014-2017 рр. кількість випадків АЧС збільшилась більш ніж в 10 разів: з 16 до 163. Інструменти регулювання, що могли б зарадити проблемі – профілактика, компартмент, страхування та державна підтримка – належно  не працюють. Найбільший негативний вплив АЧС має на господарства населення, що не мають технічних можливостей дотримуватися необхідних вимог безпеки. А спроби самостійної профілактики захворювань за допомогою антибіотиків та неконтрольоване використання ветеринарних препаратів призводять до розвитку резистентності до антибіотиків у тварин і отруєнь небезпечною м’ясною продукцією.  

Ринок поступово переформатовується на промислове виробництво із використанням сучасних технологій, засобів біобезпеки, що має більш інвестиційно привабливий характер. Вперше з 1995 року на ринку намітилися позитивні тенденції. Так, рівень рентабельності промислового виробництва ВРХ у 2017 році вперше став позитивним, показавши приріст в +3,4%. Вирощування свиней на м’ясо також зросло на 3,5%, хоча ще в 2016 році показник був від’ємним. Крім того, темп експортних поставок ВРХ за 5 років зріс на 85%. В основному, за рахунок експорту живої ВРХ до країн Близького Сходу.   

Американський фермер розводить міні-корів (фото)

За оцінкою експертів BRDO, необхідними кроками, що сприятимуть подальшому розвитку ринку, є:

• вдосконалення галузевого законодавства;
• розвиток кооперації;
• збільшення державної підтримки;
• розвиток локальних аграрних ринків. 

Вигідний бізнес: військовий з Туреччини заробляє на Рівненщині (відео)