“На фермерах тримається країна”: розповідь про господарство на Житомирщині (фото)

У наш час робота фермера недооцінена, але важлива, на фермерах тримається країна, її імідж, її економіка. Заняття рослинництвом дуже ризикована справа, і погодні умови останніми роками це показали. Є багато ризиків, але щоб прогодувати населення країни комусь потрібно ризикувати.

Випадково в одній із соціальних мереж натрапила на конкурс фермерів, і відразу виникла думка, взяти участь, не з метою подарунка, а з метою розповісти про великий людини, про фермера з величезним досвідом.

Мій батько і моя мати родом з Житомирської області, Новоград-Волинського району, село Орепи, і з Богом забутого зараз, села Тернівка. У селі Тернівка, в якому жила мама, школа була восьмирічка, тому старші класи доучувалися в сусідньому селі Орепи. Так і познайомилися і утворили сім’ю. Після школи багато однокласників розлетілися не тільки по Україні, а й по світу – хто в Росію, хто в Америку.

Мої батьки поїхали жити в Дніпро. У селі залишилися жити тільки одиниці, і один з них, однокласник мого батька і кращий фермер села Орепи – Борецький Юрій Францович. Так як пишу від себе, зі своїх спостережень, а не від першої особи, точно не знаю, коли він почав свою діяльність на фермерському господарстві, але зараз, коли приїжджаючи в гості, тільки і чую похвалу на його адресу за величезну роботу, яку він робить для села, за робочі місця.

Борецький Юрій Францович – займається вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур та олійними культурами. Загальна площа ріллі 4500 га. Найбільші площі займають технічні культури, а саме льон, рапс, соя. Серед зернових найбільша площа під озимою пшеницею – близько 90 га, кукурудзою і найменша площа – це ячмінь. Соя ввійшла як експериментальна культура тільки кілька років тому.

Ще мій дід отримував пайові від фермера в якості пшениці і ячменю, була тільки вдячність за роботу і підтримка селян. На фото чудові поля кукурудзи села Орепи.

Ірина Замкова