Молодий фермер на Вінничині вирощує екзотичні сорти полуниці (поради та ФОТО)

Український агробізнес – це не тільки холдинги-гіганти, які орендують по півмільйона гектарів землі й виробляють зерно, яйця, соняшникову олію, цукор і курятину. В їх затінку трудяться тисячі середніх і дрібних фермерів. Вони не цікаві інвесторам, а інвестори не цікаві їм. Набагато важливіший для власників непримітних господарств постійний і задоволений покупець, якому вони поставляють свіже м’ясо, молоко, полуницю… Матеріал, що піде далі, розповість про історію фермера із Ямпільщини Вінницької області, який занятий в одній із унікальних ніш сільського господарства.

Знайомтесь – це 30-річний Андрій Дерегриб з с. Білої, що вже 5 років у селі займається розведенням полуниці та екзотичних рослин. Хлопець за освітою біолог-генетик, закінчив КНУ ім. Т. Шевченка. Андрій довго шукав свою справу, перепробував різноманітні заробітки, шукав кращої долі в Італії, займався виготовленням та експортом пиломатеріалів під дорогі меблі, паркет, та навіть домовини, але, зневірившись у таких підробітках, вирішив повернутися до рідного села та «вкласти» гроші у свою власну справу – вирощування полуниці. Взявши в «оренду» землі батька та бабусі хлопець розробив полуничні плантації, що нині займають вже 55 соток землі:

“Основу посадки складають сорти із ранньої групи – це Клері та Хоней, вони стабільні та за будь-якої погоди дають урожай. Із нових сортів маю Альбу, Джолі та Румбу, остання – це вдосконалена версія сорту Хоней голландцями на базі американського сорту. Вона на 40% продуктивніша, смачніша, та менш кисла. Вони крупніші та твердіші, що грає важливу роль при транспортуванні ягоди. Є і мінус Румби, бо вона у порівняні із Хоней втратила запашність ягоди”,

– розповідає за свої сорти фермер прогулюючись полуничними грядками.

“Ось сорт Джолі найспецифічний із усіх, що у нас є. Зараз у нього жовкне листя, думаю, це ознака занизького рівня магнію або заліза. Сорт має потужні коріння та листя, але на наших ґрунтах виглядає не зовсім здорово”,

– додає Андрій.

Роботи у полуничному саду Андрія Дерегриба вистачає й восени. Так, все розпочинається із осіннього розорювання, удобрення землі, культивації, нагортання грядок під висадку полуниці. Підвищенні грядки при збиранні врожаю виконують функцію природних стелажів, із яких швидше збирається ягода, а проходи між грядками фермер радить засипати сіном, або ж соломою. Така технологія вигідна, як для господаря, бо пришвидшує процес збирання та захищає ягоду від забризкування землею та пилом під час дощу. Земля під грядку вкривається агроплівкою, яке виконує мульчуючу функцію, тобто захищає від пересихання та перегрівання й перешкоджає росту бур’янів. Окрім того, вона додає в середньому до 5 градусів тепла на поверхні ґрунту, чим значно пришвидшує достигання ягоди, а також конденсує дощові випари.

“Грядка має 1,2 м, а проходи близько 60-80 см. Перш ніж розбивати плантацію потрібно врахувати, яким чином буде здійснюватися полив рослин. У мене крапельне зрошування. За допомогою помпи методом частково забору води використовую річкову воду з р. Мурафи”,

– розповідає господар.

У минулому році фермер закупив 5 тис. нових сортів саджанців. Свої на ринку продає від 2 до 5 грн. за один.

“Сорти постійно оновляються, але їх потрібно тестувати на наших ґрунтах та висаджувати пробні ділянки. Потрібно звертати увагу та те, як ведуть себе зимою, бо деякі можуть вимерзати при -21, а деякі при -25. Звертати увагу та сорти варто й при малозасніжених зимах, бо буває, що вимерзають плодові бруньки. У продаж я можу запускати лише ті сорти, що гарно акліматизувалися та показали себе не менш ніж за два сезони”,

– зауважує садівник.

У розмові Андрій наголошує, що за умов високої вологості повітря та низьких температурах, у період плодоношення рослин, так як це сталося цьогоріч, різко зменшують врожаї. Саме тому, за його порадою, обов’язково тримати біля 30% від загальних сортів – сорт Хоней, що витягує «збитки» інших. При оптимальних умовах така полуниця дає до 20 тонн з гектара.
-2016 – досить специфічний рік у температурному режимі. Весною температура була на рівні +15. Сорт Клері та Джолі не змогли дати якісну ягоду, вона зменшилась, стала кислою, бо менше накопичила цукрів.

Фермер розповідає, що цьогоріч вже 5 травня ринок був заповнений ягодою, і така тенденція була не тільки у Ямполі. У райцентрі Андрій має дві роздрібних точки. В основному чоловік співпрацює із закупівельником із м. Вінниці, який навіть доплачує, аби ягода не піддавалась обробці системними фунгіцидами. (фунгіциди – це хімічні сполуки або біологічні організми, що використовуються для знищення або затримання росту грибів та їх спор. Системні фунгіциди проникають всередину рослини, поширюються по судинній системі і пригнічують розвиток збудника унаслідок безпосереднього дії на нього або в результаті обміну речовин в рослині).

“Ті, хто боїться ризикувати, закупляють ягоду зі запасом та вимагають спеціальної хімічної обробки рослин, аби ягода потім стояла та зберігала привабливий вигляд. Але, за стандартами, важливим є також охолодження ягоди у спеціальних камерах, яка за нормальних умов збереження та транспортування, може реалізовуватись протягом семи днів. Програма фунгіцидного обробітку, до прикладу, препаратами Хорус та Свіч на європейському ринку дозволена, але використовувати їх можна за 60-40 днів до збору ягоди. У нас же цього ніхто не дотримується і люди (особливо маленькі діти ) від цього страждають, бо вживають ягоду із накопиченням пестицидів. Ми ж проводимо профілактичні обробки біологічними фунгіцидами (препарати живих організмів, продукти їх життєдіяльності, що використовуються аграріями для захисту рослини в період її вегетації від хвороб, які викликають грибні та бактеріальні збудники) вже з 15 березня, коли сприятливий температурний режим, а у рослин активний фотосинтез”,

– каже фермер.

Листя полуниці чоловік обробляє колоїдною сіркою (25 грам) та мідним купоросом (70 грам) на 10 літрів води. Це – контактні препарати, вони є стандартними в обробці всіх плодово-ягідних культур. Колоїдна сірка фактично повністю вбиває кліща, який є на рослинах, бактеріальні культури, що живуть на полуниці в. т. числі і грибкові інфекції. Мідний купорос же розширює спектр дії сірки та добиває грибкові інфекції, що залишились. Таким чином листя отримує захист на певний період.

“Є два збудника із якими неможливо боротися контактними препаратами – це борошниста роса і сіра гниль. Їх специфіка така, то живуть вони у ґрунті. При контакті стиглої ягоди із землею, збудники потрапляють до судинної системи рослини”,

– додає Андрій.

Садівник зауважує й на доцільності використання добрив із натуральних компонентів, таких як солома та соняшникове лушпиння:

“Соняшникове лушпиння містить багато калію, а при розкладанні у землі виділяє певну частку азотних та фосфорних добрив. Після збору урожаю в крапельний полив потрібно внести так званий деструктор стерні, що на основі 7 різних бактеріальних заквасок. Він розщеплює все, що знаходиться під рослинкою. У нас цьогоріч так розщепився на добрива і певний пласт соняшникового лушпиння, земля добре розрихлилась”,

– розповідає про відкриття Андрій.

Через нестабільний температурний режим фермер зібрав 3,5 тонни урожаю полуниці. Середня ціна реалізація склала 18 грн. 50 коп. Така низька ціна пояснюється тим що основна маса ягоди припала на період з 15 травня по 15 червня, коли пропозиція ягоди значно перевищувала попит через безгрошів’я громадян. Добра ціна була з 5 по 15 травня – 45 грн. за один кілограм, а згодом з 15 червня по 20 липня по 40 грн. за кг. (нажаль, в цей період, в нас вже не було жодної ягідки). Цьогоріч була тенденція, що виграли в ціні на ягоду фермери з суперпізніми сортами, і нині на ринку ціни на ці саджанці зросли. Хоча, як то кажуть в народі, рік на рік не схожий, і вгадати, яким буде наступний рік – важко.

Різноманітними пришвидшувачами росту фермер не користується, бо вони занадто дорогі. Ціни на такі препарати продаються здебільшого в іноземній валюті і застосовуються системно. Для такого невеликого господарства, як у Андрія, вони просто невигідні та збиткові.

Найбільшу ягоду вагою у 60 грам садівнику дав французький сорт Дерселект, що захищається суворим патентним правом в країнах Європи. Що цікаво: має він полунично-яблучний присмак.

Фермери із сіл Білої, Гальжбіївки, В. Кісниці добре знають, що праця біля землі, ой яка важка, а іноді і не вдячна. Пересвідчилися люди в цьому при вирощуванні помідорів та огірків. Часто важка фізична праця та низькі ціни реалізації так підкошують сили та віру у людей, що виникає відраза від продуктів та небажання продовжувати справу. Андрій же, біля полуниці теж не шкодує ні рук, ні сил, але своєю ягодою смакувати полюбляє.

“Мав домовленість із місцевою господинею Марічкою Гнидюк в якої купляв по 1,5 літра сметани в день. Із неякісних, тобто нетоварних ягід ми робили натуральні йогурти. Так, вдень міг з’їсти до 3 кг. полуниці. Ягоди давали навіть річній донечці, яка попри ризик виникнення алергії ягоду перенесла добре. Дози десерту були стандартними на її вік”,

– розповідає господар.

Восени Андрій радить заправити крапельну систему зрошення полуниці калійними добривами, які є протектором холоду, який збільшує накопичення рослиною цукрів та підвищує морозостійкість рослинки більш ніж на 5°C. Якщо випала можливість теплої погоди, бабиного літа, то потрібно ще раз пройтися мідним купоросом, який «доб’є» всі інфекції.
Зимою, коли роботи як такої немає, Андрій разом із дружиною Тетяною, теж біологом, займаються розробкою власного Інтернет-сайту. Пара працює над написанням статей, промоцією товарів по всій Україні, шукають нових клієнтів, тобто добре продумують логістику збуту своєї продукції.

Виношує Андрій ідею розведення декоративних вічно кольорових дерев, які нині досить поширені за кордоном. Окрім полуниці, агрофермер також на вільних ділянках висадив кущі гожді, або як ще кажуть на рослинку, – дереза китайська. Плоди чимось схожі на український терен, але мають більш випуклі ягоди. У свіжому вигляді їх вживати не можна, бо містять отруту, а от у засушеному вигляді це – справжній скарб поживних вітамінів та мікроелементів. Андрій пояснює, що для повноцінного плодоношення рослині потрібна сума активних температур до 3000 °С, але акліматизовані сорти цілком вдовольняються нашими 1800-2200°С. Із одного куща можна отримати до 1,5 кг сушених ягід, які потім можна продати вийшовши на чайні компанії. У м. Ямполі за словами Андрія, саджанці годжі особливим попитом не користуються, але в цілому по Україні рослинки купують, і навіть закладають значні площі.