Дмитро Соломчук: “Ми маємо стимулювати перехід на нові технології та зменшення негативного впливу ЗЗР на довкілля”

Нардеп від Рівненщини Дмитро Соломчук в інтерв’ю для сайту Agropolit, розповів про власні законодавчі ініціативи, зокрема законопроєкти №5237 та №4600.

Детальніше про це розповідає Агроцентр.

Останні засідання аграрного комітету супроводжуються гострими дискусіями за обговоренням низки важливих проєктів. Ці проєкти стосується розвитку бджільництва в розрізі двох документів: №5274 “Проєкт Закону про розвиток галузі бджільництва, охорону, захист та збереження бджіл” від 19.03.2021 року та альтернативний – №5274-1 “Про розвиток бджільництва та захист бджіл”. Перший документ назвали досить радикальним, а другий отримав схвалення більшості депутатів, МЕРТу та спільноти бджолярів. 

Друге питання стосується №4600 “Проєкту Закону про захист рослин”, який почав викликати неоднозначні коментарі. Agropolit.com розбирався в питаннях захисту рослин, підтримки бджолярства разом із народним депутатом від “Слуги народу”, членом Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Дмитром Соломчуком.

AgroPolit.com: Розкажіть, будь ласка, деталі законопроєкту №5274-1: які норми ним пропонується запровадити, чим він відрізняється від №5274?

Дмитро Соломчук: На Комітеті я підтримав законопроєкт №5274-1, що був поданий моєю колегою Нікітіною Мариною та який здобув підтримку більшості народних депутатів. Адже зазначеним проєктом Закону пропонується створити не тільки належні законодавчі умови для забезпечення розведення, використання та охорони бджіл, а й також умови для підвищення продуктивності бджіл і сільськогосподарських культур, врегульовується питання використання бджіл та продуктів бджільництва у профілактиці та лікуванні захворювань людини тощо.

У альтернативному, на відміну від законопроєкту №5274, визначаються завдання законодавства України про розвиток бджільництва та захист бджіл; звужено коло об’єктів бджільництва; повноваження щодо реєстрації пасіки визначаються за органами місцевого самоврядування (замість “територіального підрозділу компетентного органу” як це пропонувалось у проєкті реєстр. № 5274); визначаються правові засади бортництва.

Законопроєкт №5274 не отримав підтримки з мого боку, насамперед через те, що він передбачає створення нової інституції – центрального органу виконавчої влади, який має реалізовувати державну політику у галузі бджільництва і координуватися Кабміном…

Тоді виникають питання щодо створення центральних органів влади і з вівчарства чи наприклад, козівництва!?

Є Міністерство аграрної політики, яке здійснює загальну політику за всіма напрямами. Як на мене, додатковий орган виконавчої влади окремо в галузі бджільництва наразі не потрібен. Крім того, в законопроєкті 5274 окремі положення мають декларативну сутність та пропонується забагато норм підзаконного характеру, які не узгоджуються з чинними законодавчими актами в цій сфері. Тож, врешті-решт, зупинилися на варіанті підтримки №5274-1 як більш досконалого та пропрацьованого з експертним середовищем бджолярів на базі МЕРТ.

Дійсно, законодавча ініціатива М.Нікітіної про розвиток бджільництва та захист бджіл є більш комплексною та такою, що децентралізує питання фінансування у цій галузі (конкретні напрями державної підтримки). Варто зазначити, що у 2020 та 2021 роках з Бюджету виділено близько 240 млн грн на фінансування цієї галузі. За результатами минулого року, майже на 100% вибрали ці кошти.

Також підтриманий мною законопроєкт 5274-1 вдосконалює забезпечення прав та відстоює інтереси саме пасічників. Проєктом зафіксовано та конкретизовано заходи щодо охорони та збереження довкілля, передбачається кероване бджолозапилення, яке базується на рекомендаціях і розрахунках профільних науковців. Законодавча ідея М.Нікітіної передбачає розширення спектру, пов’язаного з оздоровленням і охороною популяцій бджіл, а також з профілактикою та лікуванням захворювань, попередженням отруєння бджіл. Законопроєкт має на меті удосконалити систему сповіщення пасічників про використання фермерами засобів захисту рослин (ЗЗР). Розширення спектру порушень, за які передбачається відповідальність у галузі бджільництва.

На мою думку, реалізація положень Закону 5274-1 матиме позитивний вплив на  розвиток галузі бджільництва в цілому, що безпосередньо позначиться на збільшенні виробництва продуктів бджільництва. 

AgroPolit.com: Чому потреба впровадити цей законопроєкт виникла саме зараз? 

Дмитро Соломчук: Питання захисту бджільництва і врегулювання політики в цьому напрямі стояло вже давно. Через неякісні пестициди та агрохімікати, недотримання правил використання і обмежень кожного року, за неофіційною невтішною статистикою, гине близько 40-45 тис. бджолиних родин. Фінансові втрати пасічників колосальні, адже одна сім’я бджіл – це мінімум 2000 грн і тонни недоотриманого меду.

Фермери та бджолярі не завжди знаходять спільну мову. Сьогодні вже діє електронна реєстрація бджолосімей, попереднє повідомлення про обробіток тощо, але це не розв’язує наявну проблему. Адже здебільшого і у аграріїв, і у пасічників немає інформації щодо того, які з агрохімікатів безпечні для бджіл, а які – не можна використовувати під час льоту бджіл.

Я глибоко розумію проблему бджолярів, тому підготував та подав до ВРУ законопроєкт №5237 “Про пестициди і агрохімікати”, що слід розглядати саме у комплексі до законопроєкту №5274-1. Законопроєктом пропонується встановлення чітких вимог до маркування (нанесення інформації на етикетку) кожної одиниці пестицидів і агрохімікатів з обов’язковим зазначенням щодо їх впливу на нецільові об’єкти, у т.ч. на бджіл.

Про що це? Простими словами – є пестициди, що можна використовувати тільки в нічний час (з періодом розкладу орієнтовно 4 год.), і на пакуванні таких має бути знак у вигляді перекресленої бджілки (тобто безпечно для бджіл). А є хімікати, що можна використовувати й під час льоту бджіл, та це має бути позначено також відповідним знаком на етикетці.

Саме маркування продукції, спираючись на досвід ЄС, дозволить не тільки значно підвищити рівень обізнаності наших фермерів, а й органів, що контролюють використання пестицидів та агрохімікатів

Маркування убезпечить від ризиків негативного впливу пестицидів на бджіл (в т.ч. на людей), спростить притягнення до відповідальності недоброчесних аграріїв.

AgroPolit.com: То чи буде покладено край вічному протистоянню фермерів і пасічників через хімічні обробки?

Дмитро Соломчук: Сучасне аграрне виробництво потребує чіткої та зрозумілої інформації про порядок безпечного застосування пестицидів і агрохімікатів, а також про всі заборони й обмеження, які стосуються їх застосування. 

Особливо актуальним в Україні залишається питання загибелі бджіл через недотриманням агровиробниками правил і обмежень щодо застосування пестицидів та агрохімікатів під час льоту бджіл у весняно-літній період, на який припадає найбільша кількість обробок посівів сільськогосподарських культур засобами захисту рослин. 

Ухвалення проєкту Закону сприятиме мінімізації ризиків негативного впливу пестицидів і агрохімікатів на риб, птахів та бджіл, знизить кількість випадків потрави, зокрема, бджіл, а також підвищить обізнаність аграріїв щодо порядку безпечного застосування пестицидів і агрохімікатів, що в кінцевому результаті створить умови для забезпечення продовольчої безпеки держави та її експортного потенціалу.

Якщо ж аграрій виявиться незаконослухняним і застосовує препарати у невідповідний час, можна фіксувати це, писати заяву до поліції, звертатися до інспекторів Держпродспоживслужби

Тобто це значно спростить фіксацію правопорушень. Нами були проведені відповідні консультації з Європейською Бізнес Асоціацією та іншими представниками вітчизняного аграрного бізнесу, з представниками МЕРТ та Мінфіну. Ми здобули їх підтримку, адже цю проблему потрібно було давно вирішити. Я був приємно здивований розумінням ситуації від агровиробників, які погодилися на перехідний строк у 6 місяців, а не рік чи два.

AgroPolit.com: Розкажіть, будь ласка, ще про одну ініціативу, а саме про законопроєкт №4600, який стосується захисту рослин – це досить складна тема, і сам законопроєкт за вагою можна порівняти із законом про ветеринарну медицину, який є дуже глобальним у адаптації українського законодавства до ЄС. Скільки часу знадобилося на його розробку, і чи вдалося адекватно адаптувати найголовніші пункти?

Дмитро Соломчук: Дуже влучно ви зауважили – “Проєкт Закону про захист рослин” дійсно можна порівняти за величиною з проєктом про ветеринарну медицину, оскільки цей законопроєкт – це свого роду діджиталізація процедури державної реєстрації ЗЗР, що передбачає створення електронного реєстру, який поділяється на чотири категорії: офіційні оператори, які переймаються імпортом/експортом ЗЗР; реєстрація лабораторій для проведення досліджень; проведення навчальних заходів у сфері захисту рослин, а також проведення техогляду агрегатів, на яких здійснюють обробку; реєстрація карантинних станцій та ізольованих об’єктів.

Також законопроєктом передбачено навчання дистриб’юторів, які будуть реалізовувати ЗЗР, а також користувачів цих засобів. Врегульовується питання меж обробки рослин – це також пов’язано з бджолярством: там має бути відстань щонайменше 8 км від населених пунктів. Встановлюються вимоги до комунікаційної системи – це регламентується ст. 625 ЄС щодо об’єднання інформації про імпорт/експорт та інші маніпуляції в єдину базу. Це дозволить всім фахівцям, які працюють в цій сфері, отримувати максимально повну інформацію. Ключовою метою законопроєкту № 4600 є створення нової системи контролю у сфері захисту рослин, яка б відповідала вимогам актів права ЄС, а саме Регламенту ЄС 2017/625.

Також законопроєкт встановлює європейські норми щодо торгівлі, ввезення, переміщення ЗЗР, продуктів рослинного походження, діючих речовин, а також правила та норми з відбору зразків, адже, як ми знаємо, навіть протруєне насіння може стати джерелом перенесення шкідників, бур’янів чи вірусів. 

AgroPolit.com: Проєкт полегшить роботу аграріїв чи буде спонукати до дієвих виробничих змін? Яких конкретно результатів ви очікуєте від його впровадження? 

Дмитро Соломчук: Проєкт, радше, полегшить роботу фермерам. По-перше, здійснювати контроль за виконанням норм закону зможуть як ДПСС, так і сертифіковані компанії чи самі аграрії. Всі механізми спрощуються, починаючи з видачі паспорту, нанесення маркування і закінчуючи навчанням щодо безпечного поводження і правил утилізації речовин. Також спрощується процедура технічного огляду виробничих потужностей, в тому числі в частині децентралізації, адже фермери на місцях зможуть отримувати якісні послуги і не залежати від рішення посадовців десь у Києві, наприклад. Навчанням персоналу буде займатися ДПСС та/або спеціалізовані навчальні заклади, яким Держпродспоживслужба надасть ліцензію.

AgroPolit.com: Днями одна з громадських організацій висловила свою стурбованість поданим законопроєктом та навела низку аргументів, які, на їхню думку, є визначальними для неухвалення цього проєкту. Прокоментуєте?

Дмитро Соломчук: Проєкт був зареєстрований ще в середині січня цього року, і чому лише зараз виникають подібні коментарі – не зрозуміло. Більше того, не ясно, звідки взялися подібні судження. До прикладу, порушувалося питання щодо дозвільних документів та передачі функцій контролю за бізнесом. У законопроєкті залишаються ті дозвільні документи, які передбачаються міжнародними зобов’язаннями України (фітосанітарний сертифікат та фітосанітарний сертифікат на реекспорт). Натомість скасовується карантинний сертифікат, який не відповідає європейському регулюванню.  І найважливіше – законопроєктом запроваджується ліберальна європейська модель простежуваності: через паспорт рослини відповідно до Регламенту ЄС 2016/2031. Команда, яка працювала над документом, мала за мету гармонізувати українське законодавство із законодавством ЄС у сфері захисту рослин та виконати вимоги статті 64 Угоди про асоціацію, яка передбачає необхідність наближення законодавства України у сфері санітарних та фітосанітарних заходів до законодавства ЄС. 

AgroPolit.com: Яка позиція Єврокомісії і проєкту ЄС з цього питання?

Дмитро Соломчук: Вони обома руками підтримують таку законодавчу ініціативу. Це не дивно, адже документ напрацьовувався спільно з нашими європейськими колегами.

Джерело: сайт Час-Дій.

Читайте також: Розвиток аграрного ринку: кого і чим може нагодувати Україна?