Працювати за їжу: банки розповіли, на що витрачають гроші українці

Українці більше половини свого бюджету витрачають на їжу. Про це свідчать як дані Держстату, так і статистика розрахунків банківськими картками. З цими цифрами Україна знаходиться далеко позаду своїх сусідів, а тим паче розвинених країн ЄС. У них така частка становить 12-12%, пише “Агро-Центр”.

Половину своїх доходів українці змушені проїдати через бідність, а аж ніяк не схильності до гастрономічних надмірностей. Держстат і соціологи прийшли до такого висновку на основі вибіркового обстеження умов життя домогосподарств. Зокрема, обсяг вибірки Держстату становить 12-13 тисяч сімей. Журнал “Фокус” вирішив перевірити ще раз, чи підтверджує цю тенденцію структура витрат власників банківських карт. Адже банки оперують величезним масивом даних.

Не помідори: в українських теплицях вигідно вирощувати салат

Іспанець під Києвом вирощує салат для бургерів МакДональдза (фото)

Станом на квітень 2018 року на руках у українців знаходилося майже 60 млн пластикових карт. З них активних, за якими протягом останніх трьох місяців була здійснена хоча б одна операція, – 34,8 млн. Причому сьогодні з карт не просто знімають готівку в банкоматах, як це було ще кілька років тому, пластиком все активніше розраховуються в торговельній мережі . Так, за даними дослідження, проведеного компанією GfK Ukraine для платіжної системи Visa в 2017 році, найчастіше по безналу оплачують продукти харчування, мобільний зв’язок, ліки, побутову хімію, косметику та парфумерію, а також рахунки в кафе і ресторанах. Як зазначає Дмитро Крепак, в.о. глави регіону СНД і Південно-Східної Європи компанії Visa, при оплаті продуктів харчування – найбільш популярної статті витрат – платіжну карту використовує 78% опитаних.

За інформацією ПриватБанку, який обслуговує майже 20 млн активних карт, в 2018 році в структурі витрат клієнтів найбільша частка (46%) припадає на продуктові магазини і супермаркети. При цьому витрати на одяг, взуття та аксесуари складають 10%, на товари для дому та меблі – 8%, на побутову техніку та комп’ютери – 8%, на ліки і медицину – 8%, ресторани, кафе і розваги – 7%, послуги – 5%, АЗС – 3%.

“За даними банку” ПУМБ “, 6 з 10 покупок по карті – це оплата товарів в супермаркетах (63% усієї кількості оплат картами). Це становить близько 40% усіх витрачених на оплату покупок сум”, – говорить Дмитро Поліщук, директор департаменту по продуктам роздрібного бізнесу ПУМБ.

Дмитро Соломчук: «Українські політики сіють негатив для зомбування нації»

Полковник постачає тисячі овець на мусульманські свята в Туреччину (відео)

Частка продуктів харчування в структурі витрат – один з найбільш красномовних показників, який допомагає скласти уявлення про стан економіки і рівень життя в країні. Чим слабше розвинута економіка, тим вище частка витрат на продукти в сімейному бюджеті домогосподарств. Дивлячись на динаміку цього показника, можна чітко простежити, коли країна переживала економічні потрясіння, а коли життя громадян налагоджувалося.

“З 1999 року по кризовий 2008-й частка продуктів харчування в структурі витрат домогосподарств показувала щорічне зниження: з рекордних 64% в 1999-му до найнижчого показника за всю історію незалежності України – 49% в 2008-му, – узагальнює Олександр Соколов, генеральний директор Pro-Consulting. – у наступному періоді цей показник демонстрував як зростання, так і падіння і в середньому становив близько 51% “.

Якщо зіставити частку витрат на їжу в структурі витрат в Україні та інших країнах, ми опинимося якоїсь білою вороною в європейському регіоні і зрівняємося з найбіднішими країнами третього світу. Це підтверджують матеріали Економічного дискусійного клубу (ЕДК), який третій рік поспіль аналізує структуру споживчих витрат в домогосподарствах в Україні та деяких інших державах. 

Середній показник частки витрат на харчування 28 країн Євросоюзу протягом останніх двох десятиліть перебуває в межах 12-13% від рівня загальних сукупних витрат. У 2016 році серед країн ЄС найменше (до 10%) на харчування витрачали домогосподарства Люксембургу, Австрії та Ірландії, найбільше (близько 20%) – Литва, Естонія, Болгарія. Оновлених даних за 2017 рік в усіх країнах ЄС немає, тому порівнюємо саме з позаминулим роком.

_________________________________________________________

Підписуйтеся та слідкуйте за випусками програми “Ля Село”: