Наслідки сільського господарства: Балтійському морю потрібно від 30 років, щоб замінити забруднену воду

Цього літа туристи на Балтійському морі на власному досвіді зрозуміли, що таке чума синьо-зелених водоростей. Відповідальність за це повинне нести сільське господарство, пише “Агро-Центр”.

Коли для обробки врожаїв використовується занадто багато добрив їх надлишок рано чи пізно потрапляє до річок, а згодом і до моря. Те, що необхідно для життя рослин, для моря стає загрозливою проблемою.

Дослідження, проведені в Німеччині, показали, що з 2006 року кількість органічних компонентів і важких металів, що потрапляють в Балтійське море, незначно зменшилася, але в цілому спостерігається “тенденція до стагнації або невеликого зниження”. Ситуація змінюється щороку. У роки з великою кількістю опадів річка приносить більше біогенного забруднення Балтійському морю. Велика частина забрудників є результатом сільського господарства.

 

В 2016 році 11943 тонни азотних сполук були відправлені в Балтійське море з німецьких родовищ. У 2006 році, за даними Федерального відомства з охорони навколишнього середовища (UBA), 15 327 тонн. У 2007 році було зареєстровано 28 873 сполук азоту, а найнижча кількість забрудників зафіксована в 2014 році – 9630 тонн.

В Нідерландах на плавучій фермі збираються виробляти молоко і йогурт

У випадку фосфатів в 2006-2016 роках відбулося зниження з 437 до 371 тонн. Але і тут ситуація відрізняється щороку. У 2011 році було зареєстровано 842 тонн фосфату, що протікає по річках в Балтійське море і 357 тонн в 2014 році. Важкий річковий свинець, який відноситься до важких металів, в 2006 році склав 1,2 тонни, а в 2016 році – 417 кг.


Занадто багато поживних речовин в Балтійському морі це теж екологічна проблема. Згідно UBA, надлишок сполук азоту та фосфору в морській воді сприяє розвитку мікроскопічно дрібних, плаваючих водоростей. Вони забирають світло, а їх розпад, в свою чергу, може призвести до дефіциту кисню.

“Обидва ефекти знижують якість води”,

– йдеться в звіті UBA. В цілому, чим більше біогенного забруднення вливається в Балтійське море, тим більше мертвих зон.

Сполуки азоту необхідні для життя. Але, вони стають проблематичними, якщо, наприклад, в землю потрапляє більше добрива, ніж можуть приймати рослини. Потім вони проникають в підземні води, річки і річки в море. У притоках Балтійського моря – Одра, П’яні, ВарновШвентін або Трава, більшість – 80% сполуки азоту надходять саме з орних земель.

На Миколаївщині виготовляють дієтичне борошно з черемхи

За даними міністерства, більш-менш половина фосфатів з полів потрапляє в море ріками, головним чином через ерозію ґрунтів, але стічні води також є джерелом близько 40 відсотків. З літа 2017 року в Німеччині діють більш суворі правила внесення добрив, включаючи верхню межу азотного добрива і більш тривалі періоди заборони на використання добрив. Однак, щоб ці правила працювали, потрібно багато часу.

Для Прибалтики такий багатий приплив органічних компонентів проблематичний, тому що море дуже повільно обмінює воду.

“Балтійському морю потрібно від 30 до 35 років, щоб замінити його воду”,

– пояснює Йохен Ламп, морський експерт природоохоронної організації WWF.

Загальний водний обмін в Північному морі триває всього чотири роки. Ін’єкції багатою киснем прісною водою з Північного моря несуть головним чином західні бурі в Балтійське море.  

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: