Молодий фермер з Кіровоградщини успішно працює в селі (ФОТО)

Яке древо, такий клин, який батько, такий син. Після того, як ми побували у сімейному господарстві в селі Вишняківка Кіровоградського району Кіровоградської області, вчергове переконалися у глибині цього крилатого вислову. У гості до фермерського господарства сім’ї Рудяків нас запросив молодший син Роман, з яким ми познайомилися на Дні поля ТД «Соєвий вік» у Кропивницькому.

Роман Рудяк – молодий перспективний фермер, який має в обробітку 160 га землі. Вирощує в основному сою і соняшник, проте, як каже сам фермер, любить експериментувати із різними культурами і технологіями вирощування. Нові перспективи у розвитку свого агробізнесу Роман вбачає у використанні інноваційних технологій.

До господарства Романа Рудяка від Кропивницького 30 хвилин на автомобілі. Під’їжджаємо до оселі фермерів. На ганку нас зустрічають дві однакові постаті, які однаково жваво посміхаються нам назустріч. Сумнівів немає – це Роман разом із батьком Анатолієм Володимировичем.

– Доброго дня, шановне товариство! – каже батько, – от ви знайшли у кого інтерв’ю брати (посміхається)! У нас невеличке господарство, потихеньку працюємо, вирощуємо, обробляємо. Нічого особливого.

– Та ні, пане Анатолію, давно хотіли поспілкуватися з Вами і з Романом, – відповідаю.

– Ну тоді краще спілкуйтеся з Ромкою, він у нас медійне обличчя, майбутній господар, тому краще за мене розкаже і покаже вам усе, чим ми живемо.

Із Анатолієм Володимировичем сперечатися не стали і почали свою розмову із Романом.

– Романе, хто у вас головний агроном у родині, ми вже зрозуміли, а як ви «втягнулися» в агробізнес?

– У нас невелика родина: мама, тато, старший брат і я. Головний фермер у сім’ї звісно ж батько. У нього значний досвід роботи у сільському господарстві, адже він працює на землі вже понад п’ятнадцять років. Приблизно з дев’яти років я також почав допомагати йому по господарству. Спочатку користі з мене було небагато, але з часом, я й сам не помітив, як почав обробляти землю, допомагаючи і під час посівної, і в ході вирощування, і при збиранні врожаю. Зараз я ще не можу повноцінно фермерувати, адже продовжую здобувати вищу освіту. Паралельно планую оволодіти фахом агронома, щоб якомога ефективніше працювати на землі. Поки що ж поєднувати навчання із роботою по господарству не завжди вдається так, як би я того хотів. Водночас намагаюся багато часу проводити на землі. В усьому слухаю батька, вчуся у нього, адже невдовзі маю взяти господарство у свої руки і розпоряджатися нашим дітищем не гірше, ніж це робить зараз тато.

– Розкажіть детальніше про ваше господарство, скільки земель маєте у обробітку і які культури вирощуєте?

– У нашому обробітку 160 га землі. Спеціалізуємося на вирощуванні сої та соняшника. Втім, можемо експериментувати, урізноманітнюючи сівозміну ріпаком, пшеницею та ячменем. Останні дві культури вирощуємо переважно для власників паїв. Провідною культурою для нашого господарства є соя. І дивного у цьому нічого немає, адже популярність цієї культури в Україні та всьому світі стабільно зростає. А її користь вже ні в кого не викликає сумнівів. Вона збагачує і ґрунт, і більшість рослин, які вирощуються у процесі сівозміни. Не кажучи вже про високий вміст білка і можливість вирощувати сою пожнивно, тобто, отримувати два врожаї за один сезон. Тому з упевненістю можу сказати, що ця культура не тільки корисна, а й досить прибуткова.

– Сьогодні у сільському господарстві набирають популярності ІТ-технології. Чи використовуєте ви якісь прилади із групи ІТ на власному виробництві?

– Як наймолодший член сім’ї вважаю, що за інноваціями в сфері агро – майбутнє. Мені подобаються нові засоби, які з’являються на ринку, адже більшість з них справді полегшують роботу та роблять її ефективнішою. Однак інколи буває досить складно переконати у цьому батька, який поки скептично налаштований до більшості таких інструментів. Але потрібно розуміти, що навіть за допомогою тих самих дронів, досвід використання яких у мене є, можна швидко і без будь-яких витрат отримувати необхідну інформацію із власних посівних площ. Поступово переконую в цьому батька і намагаємося не відставати від науково-технічного прогресу.

– Романе, ми познайомилися з вами на Дні поля ТД «Соєвий вік» у Кропивницькому. Чи часто відвідуєте подібні заходи і для чого?

– Вік живи – вік учись. Виставки, дні поля, конференції, семінари, демо-покази – будь-що, що може принести користь нашому господарству, я намагаюся не пропускати. Тим паче, що часто-густо на таких заходах досвідчені люди діляться своїми знаннями із багатьох агротехнічних, пропонують цікаві рішення і, звісно, реалізовують власну продукцію. Це досить зручно – знайти в одному місці усе, що потрібно. Ніщо не стоїть на місці, усе розвивається. Хочеться спробувати щось нове для обробітку землі, окремо для збирання врожаю, хочеться працювати на новому обладнанні, якого в нас поки не так багато.

– Яким ви бачите своє господарство у майбутньому, скажімо, через 3-4 роки?

– Найближчим часом ми плануємо закупити нову техніку, щоб продовжувати ефективно працювати на землі. Будемо використовувати дещо з ІТ-інструментів і, звісно ж, будемо й надалі відвідувати агрозаходи, дізнаватися про всі новинки і постійно вчитися. Адже сільське господарство розвивається досить швидкими темпами і дуже важливо продовжувати тримати руку на пульсі життя. Хочеться бачити своє господарство сучасним і працювати по-сучасному: якомога ефективніше і краще. І ми робитимемо для цього все можливе.

Андрій Мороз