Полуниця проти бідності: солодкий бізнес на плато Тибету

Приблизно в 30 км на захід від Нінчі, міста в Тибетському автономному районі, знаходяться плантації полуничних теплиць. Всього півгодини треба, щоб свіжа і ідеальна на вигляд полуниця потрапила з теплиці на прилавок, пише “Агро-Центр”, з посиланням на “Аgroxxi”.

“Все це було б неможливо без шосе Сичуань-Тибет”

— розповідає Добржял, голова села Цзюба.

Тибетський автономний район – адміністративна одиниця Китаю. Оскільки цей регіон знаходиться дуже високо над рівнем моря, його метафоричну назву – дах світу.

Рано вранці 39-річна Янгзом йде в оранжерею для збору ягід, потім сідає в автобус і вирушає торгувати полуницею на найближчий міський ринок. Вона продає весь свій урожай за пару годин – 15 кошиків вагою 70 кг, заробляючи більше 2000 юанів (290 доларів США).

“Ми повинні працювати майже весь день, крім полудня, коли в теплиці занадто жарко. Але в порівнянні з тими, хто вирощує в гірській місцевості ячмінь, я заробляю на полуниці набагато більше”,

— говорить вона.

Кілограм ягід коштує від 60 до 80 юанів. Коли Янгзом влаштовує День відкритих дверей у своїй теплиці, то вона підвищує ціну до 100 юанів за кг.

У минулому році її дві теплиці принесли родині майже 80 000 юанів.

Раніше жителі села заробляли на життя, в основному, збором грибів мацутаке (рід Рядовка). У 2002 році Тибет ввів заборону на вирубку природних лісів, що набагато скоротило урожай мацутаке. Справа в тому, що цьому грибу потрібен сухий неродючий ґрунт, а при збільшенні кількості опалого листя і гілок середовище стає непридатним для вирощування гриба.

120 сільських жителів опинилися в складній ситуації. Село стало настільки бідним, що молоді люди прагнули виїхати подалі.

У 2006 році в селі побудували резервуар з метаном, а зверху резервуара – теплицю площею 20 квадратних метрів. Сільські жителі купили насіння овочів і були здивовані, виявивши, що ріпу і капусту так легко вирощувати.

Надихнувшись цим, вони вже самі побудували теплиці на інших вільних землях площею понад 1100 кв. Полуниця, білий гарбуз, капуста і кукурудза, зібрані в теплицях, стали продаватися в 10 разів дорожче, ніж селяни виручали за гірський ячмінь, який вони також вирощують.

Найвищу рентабельність показала полуниця.

У травні 2008 року в село звели 23 простих теплиці для вирощування полуниці, а глава села Добржял відправився в сусідню провінцію Сичуань, щоб дізнатися про різні методи посадки, а заодно купити 70 000 саджанців полуниці для безкоштовного розповсюдження серед односельчан.

Незабаром після цього створили кооператив, до якого увійшли понад 60 сільських жителів з 16 бідних сімей.

У 2010 році в кожному будинку в селі була теплиця, яка приносила додатковий дохід в розмірі 30 000 юанів на рік. У 2011 році чистий дохід села на душу населення перевищив 10 000 юанів.

У минулому році у кожного з 28 домогосподарств в селі налічувалося по дві теплиці зі сталевим каркасом, при середній врожайності полуниці 400 кг – дуже висока врожайність, враховуючи кліматичні умови на плато. Все село виручила 1,85 мільйона юанів на продажах полуниці.

52-річний сусід Янгзом Вонгдуй вирощує полуницю протягом 10 років. З підвищенням доходів він побудував двоповерхову віллу площею більше 300 кв. У минулому році він купив свій другий автомобіль – позашляховик для подорожей з сім’єю.

Зараз село Цзюба набула зовсім іншого вигляду, завдяки полуниці, з рядами вілл в тибетському стилі і всілякою інфраструктурою, включаючи загальну площу, бібліотеку, баскетбольний майданчик і клініку.